Эндонорм. Купить эндонорм. Эндонорм в Украине. Лечение щитовидной железы.

ФДМ «П’ятигорський ГНІІК ФМБА Росії»
Мішагін В.А.

Вузловий зоб – збірне клінічне поняття, що об’єднує різні за морфологією об’ємні утворення щитовидної залози, які виявляються різними методами сучасної діагностики. Основним серед них є ультразвукове дослідження. Термін «багатовузловий зоб» використовується при виявленні в щитовидній залозі двох і більше вузлів. Під поняттям «багатовузловий зоб» (1), об’єднується велика кількість морфологічних форм зоба, що найбільш часто зустрічаються. Досить часто має місце формування, так званих псевдовузлів, при таких захворюваннях, як аутоімунний і підгострий тиреоїдити (2). Крім того, можливий розвиток кістозних змін на тлі існуючого раніше вузла. Багатовузловий зоб може бути представлений різними за морфологією захворюваннями щитовидної залози – аденома, колоїдний зоб і т.п. (3). Вузловий зоб відноситься до найбільш часто поширених патологій щитовидної залози (Таблиця 1). Основне місце серед них займає вузловий колоїдний проліферуючий зоб, який не є пухлиною. Однак, до теперішнього часу, у більшості ендокринологів побутує переконання, що такі вузли необхідно лікувати препаратами гормонів щитовидної залози, що в корені невірно. Призначення препаратів тироксину при даній патології, до теперішнього часу не обґрунтовано та клінічна ефективність тиреоїдних засобів не підтверджена ні однією дослідною роботою (4). Слід зазначити, що навіть з психологічної точки зору, наявність вузлового вола постійно хвилює пацієнта, цей стан можна класифікувати терміном «постійний стрес». Звідси виникають скарги на почуття дискомфорту, що виражається у слабкості, періодичної тахікардії, безсонні або сонливості, почуття страху, відчутті тиску в області шиї і т.п.

Метою нашого дослідження було застосування рослинного засобу «Ендонорм» для лікування вузлового (багатовузлового) еутиреоїдного зоба.

Таблиця 1. Поширеність вузлів щитовидної залози, що випадково виявляються при УЗД (5).

Матеріали та методи.

Було вивчено стан щитовидної залози 92-х хворих (Мал. 1) з діагнозами: «вузловий та багатовузловий еутиреоїдний зоб» до і після лікування препаратом «Ендонорм». Препарат призначався за класичною схемою, що рекомендована при даній патології фахівцями фірми «Фітопанацея» м. Москва (1 капсула 3 рази на день за 10 хвилин до їжі протягом 2-х місяців з 10-денним перервою між курсами). Кількість курсів – 2.

В якості групи порівняння було обстежено 36 хворих з вузловим (багатовузловим) колоїдним проліферуючим еутиреоїдним зобом (22 жінки і 14 чоловіків). До всіх пацієнтів було проведено динамічне спостереження.

Діагноз ставився на підставі УЗ-дослідження на апараті «Medison SD-9900», цитологічного дослідження пунктату вузлів при тонкоголковій пункційній біопсії голкою «MaxiCEEL» під контролем ультразвукового датчика (Рис.2).

Моніторинг стану тиреоїдного гомеостазу здійснювався шляхом імуноферментного аналізу гормонів (ТТГ, Т3, Т4св., Антитіла до тиреоглобуліну і тіреопероксідазе, тиреоглобуліну ») на автоматичному біохімічному аналізаторі« ChemWell ».

Результати досліджень.

При первинному обстеженні пацієнтів тиреоїдний гормональний статус не відрізнявся від нормального. У 15% (14 чол.) зазначалося незначне підвищення концентрації тиреоглобуліну – 74,1 ± 0,64 мед. / мл (Р <0,1). Після проведення курсової терапії препаратом «Ендонорм», рівень тиреоглобуліну знизився до нормальних цифр – 64 ± 0,73 мед. / мл (Р <0,1). За даними цитологічного дослідження у всіх спостережуваних був вузловий колоїдний проліферуючих зоб.  Основним об’єктивним скринінговим дослідженням було ультразвукове сканування щитовидної залози. За його даними – у 63% хворих (58 чоловік) діаметр вузла по більшому радіусу зменшився вдвічі (з 16-23 до 8-12 мм) (Р <0,05), у 19,6% (18 осіб) зменшився в 1,5 рази (до 10,6-15,3 мм) (Р <0,05), залишився без змін у 16 пацієнтів (17,4%) (Мал. 3). Збільшення розмірів вузлів не виявлено.

Відзначено, що застосування «Ендонорм» найбільш ефективно при багатовузловому зобі. У групі порівняння – у 89% хворих (32 особи) розміри вузлових утворень залишилися без змін, у 11% (4 людини) була тенденція до зростання (Мал. 4)

Обговорення отриманих результатів.

Незважаючи на ставлення офіційної медицини до вузлової еутиреоїдного зобу, як до непухлинного процесу, хотілося б підкреслити, що колоїдні вузли в ендемічних регіонах завжди мають тенденцію до свого росту! Ми не думаємо про обов’язковий консенсус – чи необхідно погоджуватися з шанованими нами думками закордонних колег (особливо з США), що вузловий колоїдний зоб є досить безпечним? Територія Росії є майже повністю ендемічною, через брак йоду, зоною. До чого ж це призводить?! У всіх підручниках з ендокринології зараз йдеться про функціональну автономію щитовидної залози, як наслідок дефіциту йоду. Не намагаючись лікувати йододефіцитні захворювання, одним з яких є колоїдний вузол, ми прирікаємо себе на вирішення питання про лікування майбутньої патології. Виходячи з вищевикладеного, можна говорити про ефективність препарату «Ендонорм» у лікуванні вузлового та багатовузлового еутиреоїдного зобу. Відзначивши високу ефективність у лікуванні даної патології, хочеться поговорити про механізм дії цього препарату. По всій імовірності тритерпенові сапоніни і глікозиди лапчатки білої, яка є основним компонентом рослинного препарату, запобігають вироблення активуючих мутацій щитовидної залози. Знаючи про наявність їх (рецептора ТТГ, альфа-суб’едінци каскаду аденілатциклази), при отримані результатів дослідження, необхідне проведення подальшої роботи з вивчення біологічно активних речовин лапчатки білої, отриманих в чистому вигляді.
Препарат «Ендонорм» є в даний час єдиним ефективним лікувальним засобом для терапії вузлового та багатовузлового еутиреоїдного зобу.

Висновки.

1. Застосування препарату «Ендонорм» є досить ефективним у терапії вузлового (багатовузлового) колоїдного проліферуючого зобу.

2. «Ендонорм» можна рекомендувати для профілактики йододефіцитних захворювань.

3. Необхідно рекомендувати «Ендонорм» для впровадження в лікувальну практику як високоефективного і безпечного фармацевтичного препарату.

Цікава інформація – Здоровье Инфо – причины заболевания щитовидной железы
Список літератури.

1. Дідів І.І., Трошина О.М., Александрова Г.Ф. Діагностика, лікування та профілактика вузлових форм захворювань щитовидної залози: Для лікарів. М., 1999.
2. Дідів І.І., Мельниченко Г.А., Герасимов Г.А. та ін. Клінічні рекомендації Російської асоціації ендокринологів з діагностики та лікування аутоімунного тиреоїдиту у дорослих / / Пробл. ендокрінол. 2003. № 6. С. 50-51.
3. Дідів І.І., Трошина О.М., Юшков П.Ю. та ін. Діагностика захворювань щитовидної залози. М.: Відар, 2001. С. 128.
4. Дідів І.І., Трошина О.М., Юшков П.Ю., Александрова Г.Ф. Діагностика та лікування вузлового зобу: Метод. Рекомендації. М., 2001.
5. Tan G.H., Gharib H. Thyroid incidentalomas: management approaches to nonpalpable nodules discovered incidentally on thyroid imaging. / / Ann Intern Med – 1997 – Vol. 126, N 3. – P. 226 – 231.

Головний ендокринолог ФДМ «П’ятигорський ДНДКІ ФМБА Росії»,
д.м.н., професор Мішагін В.А.

Контактна інформація професора, Мішагіна В.А.